Креативний розвиток дошкільників у різних видах дитячої діяльності

Дитині замало просто їсти, пити, спати, їй необхідно гратися, спілкуватися з ровесниками і дорослими людьми, дивуватися і пізнавати, веселитися і жартувати. Діти сприймають усе і думають про все по-своєму. Загальні здібності дитини, її здатність до творчості – одна з базових якостей особистості. Тому однією з важли­вих та пріоритетних ліній розвитку дошкільнят є креативний.

Для дитини основною діяльністю, в якій виявляється її творчість, є гра. Але гра не лише створює умови для такого вияву, а в значній мірі сприяє розвиткові творчих здібностей малюків. У самій природі дитячих ігор закладені можливості розвитку гнучкості й оригінального мислення, здатності конкретизувати та розвивати ж свої власні задуми, так і пропозиції інших дітей.

Ще одна винятково важлива властивість ігрової діяльності – це внутрішній харак­тер її мотивації. Діти граються тому, що їм подобається сам ігровий процес. І дорос­лим залишається лише використати цю природну потребу для поступового залучен­ня дітей до більш складних творчих форм ігрової активності. При цьому дуже важливо мати на увазі, що під час розвитку їх творчих здібностей важливіше значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягнути якогось конкретного результату гри.

Прикладом гри для тренування творчих здібностей є гра «Чомучка». Гра призна­чена для розвитку дослідницької активності, вміння ставити різноманітні запитання, спрямовані на вивчення сприйнятого об’єкта.

Як матеріал для гри можна використати будь-який сюжетний малюнок, який має проблемний зміст – невідому для дитини ситуацію, подію.

У грі використовують завдання двох рівнів складності: перший рівень для дітей з не високим рівнем творчих здібностей. Дітям показують цікаві малюнки, а вони запи­тують про все, що незрозуміле, про все, про що їм хочеться дізнатись. Можна ставити різні умови гри – залежно від обставин. Скажімо, хто більше поставить запи­тань до малюнка, той і виграв. Або давати такі запитання, щоб на них важко було відповісти: якщо дорослий не відповідає на них, дитина перемогла.

Другий рівень з вищим рівнем творчих здібностей. Скласти невелике оповідан­ня. Ті запитання, які «не потрапили» в оповідання, але є важливими для розуміння змісту сюжету, адресуйте дитині.

Почесне місце у розвитку творчої особистості займають розвивальні ігри, а саме гра – стратегія. Це складна, багатопланова діяльність, яка передбачає не тільки усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й певну послідовність спрямованих сукупних дій усіх учасників гри, з якими треба домовитися, об’єднати зусилля, не раз робити особистий та колективний моральний та інтелектуальний вибір. Страте­гічна гра стає можливою лише за умови, що її учасники здатні передбачити можливі результати своїх дій, знаходити нестандартні способи розв’язання проблеми, плану­вати послідовність дій, уміють визнавати помилки та вчасно коригувати їх.

По ходу гри можна декілька разів ускладнювати завдання – «чинити» перепони, які діти ма­ють долати. 

Слід зазначити важливість пошуково-дослідницької діяльності у вирішенні зав­дань креативного розвитку дошкільників. Важливо так організувати діяльність ді­тей, щоб через дослідницьку діяльність, відкриття, розв’язання проблемних завдань, різноманітні дії з природними об’єктами формувався комплекс інтелектуальних та особистісних якостей, що сприяє становленню і прояву творчості. Останнє тісно по­в’язано з практичними перетвореннями об’єктів природи, які набувають характеру експериментування, нескладної пошуково-дослідницької діяльності. Завдяки такому пізнанню природи під керівництвом педагога здійснюється глибока самостійна діяльність дітей з об’єктами та явищами, відбувається їх різноплановий аналіз, по­рівняння, зіставлення тощо.

Дошкільник не може споглядати, він прагне активної взаємодії з навколишнім середовищем. Безпосередній контакт дитини з предметами дає змогу пізнати ті влас­тивості, якими вони різняться. А це, у свою чергу, породжує у дитини безліч питань. Отже світ, який ледь відкрив свої таємниці, пробуджує у маленької людини допитливість, бажання пізнати більше.

Звичайно, організація та проведення дослідницької діяльності потребує багато часу для підготовки, особливого обладнання та різноманітних матеріалів, які не завжди є у наявності.

У розв’язанні завдань креативного розвитку важливу роль треба надавати мовленнєвій діяльності. Проблема розвитку словесної творчості завжди була однією з найбільш актуальних для дошкільної освіти. Одним з найефективніших методів розвитку словесної творчості є творче розповідання як продуктивна діяльність, результатом якої є зв’язна, послідовна розповідь. Обов’язковим компонентом такої розповіді мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому діти використовують свій набутий досвід, знання, але по новому комбінують їх.

У роботі з дітьми можна використовувати різні прийоми творчого розповідання. Особливо розповідь за сюжетною ігровою обстановкою, яка дуже подобається дітям. Дітям пропонують скласти невелику сюжетну розповідь про розміщену в певному порядку групу іграшок. Специфіка цих розповідей полягає у тому, що дитина одночасно розв’язує три завдання: вигадує сюжет, рухає іграшки по столу, та розповідає слухачам про дії іграшок. Тобто дитина – драматург, режисер і актор одночасно.

Діти охоче розв’язують жартівливі, творчі завдання, що потребують кмітливос­ті, вигадки:
Як розвеселити плакучу вербу?

Чи є руки у восьминога?

Птахи повернулися – їхнє гніздо зайняте… Як їм бути?

У принципі кожну дитину можна навчити мислити творчо, але часом на заваді цьому стають брак знань, а подекуди й традиції. Проблеми виникають у недостатній кількості якісного дидактичного матеріалу, забезпеченні ігрового матеріалу (ігра­шок), відсутності матеріалу для театральної діяльності та недостатнє технічне забезпечення дошкільних груп.